Ыбылћськон спорт

Пыџалэн но пукыџен спортивной ыбылћськон. Удмуртиын тужгес но пулевой но стендовой ыбылћськон азинскиз. Пулевой ыбылћськон 30-тћ аръёсы Осавиахимлэн ужаменыз герњаськемын вал. Каръёсын, куд-ог ёросъёсын но физкультурая огазеяськемъёсын ыбылћськон тиръёс вань, спортивной секциос ужало, пќртэм џошатсконъёс ортчытъясько. Нырысетћ спртъя усточиос – И. Самойлов (1949-тћ ар), А. Бармин (1958-тћ ар), Г. Протасов (1960-тћ ар), В. Сидоров (1960-тћ ар), К. Жданов (1963-тћ ар), А. Наместников (1963-тћ ар), Глазкарысь П. Путятин (1966-тћ ар), В. Степанов (1968-тћ ар), Я. Булдакова (1968-тћ ар). Ыбылћськон спортъя 40-лэсь трос спортъя мастеръёс дасямын: А. Кропотин – пистолетэн ыбылћськонъя дуннелэн чемпионэз (1958-тћ ар), Е. Князев – дуннелэн чемпионэз, В. Моргасов – дуннелэн чемпионэз (1974-тћ ар), С. Бармин – пневматической пистолетэн ыбылћськонъя дуннелэн кык полэс чемпионэз (1989-тћ, 1991-тћ аръёс), Е. Агафонова – СССР-лэн (1991-тћ ар) но РСФСР-лэн (1983-тћ ар) чемпионэз, Н. Ханжина – СССР-лэн чемпионэз (1989-тћ ар), М. Феклистова – дуннелэн кык полэс чемпионэз (1994-тћ ар) но мукетъёсыз. Стендовой ыбылћськонъя спортсменъёсты Ижкарысь Механической завод дася. Стендовой спортъя нырысетћез спортъя мастер – А. Бабушкин (“Ижпланета, ”1977-тћ ар). Элькунын та ыбылћськонъя 10-лэсь трос спортъя усточиос дасямын. Соос пќлын А. Родионов (1984-тћ ар), И. Кузнецов (1987-тћ ар), В. Крылов (1989-тћ ар); СССР-лэн но Европалэн куинь полэс чемпионэз Е. Путина. Ыбылћськон спортэз азинтонъя “Металлист”, “Прогресс” (Глазкар), “Ижпланета” спортклубъёс но ДОСААФ озьы ик умой ужало. Спортсменъёсты дасянын трос Е. Ф. Драгунов, С. Я. Шестов, С. А. Аксямов, В. Ф. Степанов, И. В. Владыкин, О. Н. Слюсарь, Л. Н. Сунгуров, Г. Н. Протасов, Т. Н. Санникова, А. Н. Лой, В. Н. Соинов, И. Н. Смирнова, Ю. Н. Гарников, В. А. Бабанков тренеръёс но В. В. Лукин, Ю. В. Шегуров РФ-ысь сћё-дано тренеръёс трос кужымзэс сётћзы.

 
 a  б  в    д  e  ё  ж  з  и  й  к  л  м  н  o  п   c  т  y  ф  x  ц  ч  ш  щ  э